Історія краю

        Теофіпольський район розташований у чудовому північно-західному куточку Поділля, звідки витікає багато подільських рік, які течуть на південь, схід і північ. В нас найвища точка Подільської височини. Площа району займає понад 72 тисячі гектарів. Населення - 28 тисяч чоловік.
       Теофіпольський район межує з Лановецьким районом Тернопільської області і до 17 вересня 1939 року був прикордонним з Польщею.
       За адміністративним устроєм наш район поділяється на 22 сільських та 2 селищних ради. Нараховується 55 населених пунктів. У складі районної ради – 48 депутатів – представників 6 політичних сил.
       Центром Теофіпольського району – являється селище міського типу Теофіполь. Вперше Теофіполь під назвою Чолганський Камень згадується в 1420 році. Цим містечком і навколишніми селами, що розмістилися на дуже родючій, названій «райським куточком», землі, володіли різні багаті люди – воєводи, князівські і графські родини.
       У 1739 році княгиня Теофілія Яблоновська, власниця і ревна католичка, що збудувала тут костел і монастир тринітарів, перейменувала Човган на Теофіполь. У перекладі з грецької – Боже місто, або, як написала княгиня у заповіті – Богові миле місто.
        На сьогодні Теофіпольщина –потужний аграрний район. У нас функціонує 20 сільськогосподарських підприємств та 105малих фермерських господарств. У структурі сільськогосподарського виробництва – 70% складає продукція рослинництва та 30% - тваринництва. Господарства району спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, овочів, крупяних та технічних культур, виробництві молока, м’яса.
       Хочу відмітити, що протягом багатьох років наш район займає перші     місця в обласному  зведенні з виробництва сільськогосподарської продукції.
            Підприємства нашого району, які вирощують та виробляють екологічно чисту продукцію зацікавленімати ринки збуту в інших регіонах.
            Промисловість в районі представляє ПАТ «Теофіпольський цукровий завод». Наш цукровий гігант на Полкві, як його називають, є одним з найпотужніших переробних підприємств цукрової галузі в Україні. Потужність – 6 тисяч тонн цукрових буряків за добу. За минулий сезон вироблено майже 70 тисяч тонн цукру. Колектив підприємства вже 38 сезонів практичними справами доводить своє високе реноме. Діяльність заводу благотворно вплинула на соціально-економічний розвиток району. На балансі заводу – спортивний комплекс з плавальнимбасейном, стадіоном, спортивними площадками та двома ігровими залами.         
            Велика увага приділяється розвитку освіти. В 36 загальноосвітніх школах району навчаються 3100 учнів.  Для задоволення потреб учнівської молоді працює Центр дитячої творчості. Школи забезпечені комп’ютерною технікою. До освітніх округів здійснюється підвіз дітей шкільним автобусом.
            Медичне обслуговування населення району здійснюють: Теофіпольська центральна района лікарня, Базалійська сільськалікарськаамбулаторія, 4 амбулаторії загальної практики сімейної медицини, 43 фельдшерсько-акушерських пункти, 2 пункти прийому хворих на селі, 7 аптек та 45 аптечних пунктів.
            В районі працюють 24 будинки культури та 26 сільських клубів, 41 бібліотека, дитяча  музична школа, художня школа, 10 громадських музеїв, одна бібліотека-музей. 10 колективів мають звання «народного», серед них – хор ветеранів Великої Вітчизняної війни та праці.
            На сьогодні в районі проживають майже 10,5 тисяч пенсіонерів, серед них 115 інвалідів Великої Вітчизняної війни, 97 учасників бойових дій, 241 вдова, 47 учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції. Соціальний захист цих категорій населення здійснюють : територіальний центр по обслуговуванню одиноких громадян похилоговіку, будинок-інтернат для престарілих громадян, медико-соціальне відділення, відділення соціально-побутової реабілітації та лікарняТовариства Червоного Хреста.
       Дітей – інвалідів обслуговує центр соціальної реабілітації.
       Звання «Мати – героїння» присвоєно 204 жінкам.
            В районі побудовано більше 40 Храмів, з них 30– Української Православної церкви Московського патріархату. Нещодавно відкрився католицький костел «Святої трійці».   
            В районі діє 2 дитячо-юнацькі спортивні школи. Працюють відділення: футболу, волейболу, боксу, плавання, важкої атлетики, настільного тенісу, легкої атлетики, де займається більше 400 дітей. В районі функціонує 2 стадіони, 17 футбольних полів та 13 спортивних залів.
       Усі надбання, які  сьогоднімає район створені багаторічною, цілеспрямованою  працею кількох   поколінь наших  земляків.
Звання «Заслужений працівник сільськогогосподарства» присвоєно 7-ом нашим землякам.
       Теофіпольщина зростила цілу когорту Героїв Соціалістичної праці. Серед них  - командири колгоспного виробництва Іван Васильович Кулик та Василь Федорович Бледюк, бригадири будівельників Люба Стефанівна Сіверська і Степан Іванович Андрощук, лісоруб Анатолій Павлович Пасічник, голова райвиконкому Олексій Іванович Степанюк, майстер заводу Григорій Васильович Демидюк. Вже на теренах незалежної України, Героєм України став Василь Андрійович Петринюк -  директор ПрАТ «Зернопродукт», заслужений працівник сільськогогосподарства.
       Депутатами Союзу радянських соціалістичних республік були: Зінаїда Петрівна Возна та Василь Корнійович Шуляк. Вони доклали багато зусиль для виконання на Теофіпольщині Програми газифікації і у 2004 році район був повністю газифікований.
       Також наша Теофіпольщина є батьківщиною 3-ох Героїв Радянського Союзу: Артем Михайлович Сорока зі Святця – учасник  боїв з білофінами, комбат Петро Ксенофонтович Баюк, поліг біля Чорнобиля під час визволення від фашистів Київа, родом з Гальчинець; Учасник героїчного десанту Ольшанського у Миколаїві –Юхим Онуфрійович Пархомчук із Червоної Дубини.
       Теофіпольський район – батьківщина поетів Леоніда Левицького. Івана Рибицького. Дмитра Молякевича. Леоніда Куцого. Тут народився народний артист України Микола Гнатюк, який оспівував наш чудовий куточок Поділля.