Про район

       Теофіпольський район – наш спільний дім, неповторна перлина подільського краю, славетної історії та прекрасних традицій відображениї у гербі та прапорі району.
Розташований Теофіпольський район у чудовому північно-західному куточку Поділля, В нас найвища точка Подільської височини. Площа району займає понад 72 тисячі гектарів. Населення - 28 тисяч чоловік.
       Теофіпольський район на півночі межує з Білогірським районом, на сході – Красилівським та Ізяславським, на півдні з Волочиським, а на заході -Лановецьким районом Тернопільської області і до 17 вересня 1939 року був прикордонним з Польщею.
       За адміністративним устроєм наш район поділяється на 22 сільських та 2 селищних ради. Нараховується 55 населених пунктів. У складі районної ради – 34 депутати – представників 6 політичних сил.
       Центром Теофіпольського району – є селище міського типу Теофіполь. Вперше Теофіполь під назвою Чолганський Камень згадується в 1420 році. Цим містечком і навколишніми селами, що розмістилися на дуже родючій, названій «райським куточком», землі, володіли різні багаті люди – воєводи, князівські і графські родини.
У 1739 році княгиня Теофілія Яблоновська, власниця і ревна католичка, що збудувала тут костел і монастир тринітарів, перейменувала Човган на Теофіполь. У перекладі з грецької – Боже місто, або, як написала княгиня у заповіті – Богові миле місто.
       На сьогодні Теофіпольщина – потужний аграрний район. У нас функціонує 13 сільськогосподарських підприємств та 93 малих фермерських господарств. У структурі сільськогосподарського виробництва – 70% складає продукція рослинництва та 30% - тваринництва. Господарства району спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, овочів, круп’яних та технічних культур, виробництві молока, м’яса.
       Протягом багатьох років район займає перші місця в обласному зведенні з виробництва сільськогосподарської продукції.
       Підприємства нашого району, які вирощують та виробляють екологічно чисту продукцію зацікавлені мати ринки збуту в інших регіонах.
       Промисловість в районі представляє ПАТ «Теофіпольський цукровий завод». Цукровий гігант на Полкві, як його називають, є одним з найпотужніших переробних підприємств цукрової галузі в Україні. Колектив підприємства вже 40 сезонів практичними справами доводить своє високе реноме. Діяльність заводу благотворно вплинула на соціально-економічний розвиток району. На балансі заводу – спортивний комплекс з плавальним басейном, стадіоном, спортивними площадками та двома ігровими залами.
       Велика увага приділяється розвитку освіти. В 32 загальноосвітніх школах району навчаються 3193 учнів. Для задоволення потреб учнівської молоді працює Центр дитячої творчості. Школи забезпечені комп’ютерною технікою. До освітніх округів здійснюється підвіз дітей шкільним автобусом.
       Медичне обслуговування населення району здійснюють: Теофіпольська центральна районна лікарня, Теофіпольський центр первинної медико-санітарної допомоги, що обєднує: Святецьку сільську лікарську амбулаторію, 5 амбулаторій загальної практики сімейної медицини (Базалійська, Шибенська, Поляхівська, В.- Полівська, Теофіпольська), 43 фельдшерсько-акушерських пункти, 2 пункти прийому хворих на селі (Котюржинці, Ленінське), 7 аптек та 45 аптечних пунктів.
       В районі працюють 24 будинки культури та 26 сільських клубів, 41 бібліотека, дитяча музична школа, художня школа, 10 громадських музеїв, одна бібліотека-музей. 10 колективів мають звання «народного», серед них – хор ветеранів Великої Вітчизняної війни та праці.
      На сьогодні в районі проживають майже 10,5 тисяч пенсіонерів, серед них 115 інвалідів Великої Вітчизняної війни, 97 учасників бойових дій, 241 вдова, 47 учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції. Соціальний захист цих категорій населення здійснюють : територіальний центр по обслуговуванню одиноких громадян похилого віку, будинок-інтернат для престарілих громадян, медико-соціальне відділення, відділення соціально-побутової реабілітації та лікарня Товариства Червоного Хреста.
      Дітей – інвалідів обслуговує центр соціальної реабілітації.
       Звання «Мати – героїня» присвоєно 204 жінкам.
       В районі побудовано більше 40 Храмів, з них 30 – Української Православної церкви Московського патріархату. Не так давно відкрився католицький костел «Святої трійці», а в день святого Миколая 2015 року  - Храм Покрови  Пресвятої Богородиці Української Православної церкви Київського Патріархату.
       В районі діє 2 дитячо-юнацькі спортивні школи. Працюють відділення: футболу, волейболу, боксу, плавання, важкої атлетики, настільного тенісу, легкої атлетики, де займається більше 400 дітей. В районі функціонує 2 стадіони, 17 футбольних полів та 13 спортивних залів.
      Найбільшим багацтвом і най вищою цінністю краю є трудівники різних професій – майстри своєї справи, талановиті організатори виробництва, молодь та ветерани. Усі надбання, які сьогодні має район створені багаторічною, цілеспрямованою працею кількох поколінь наших земляків.
       Звання «Заслужений працівник сільського господарства» присвоєно 7-ом нашим землякам.
       Теофіпольщина зростила цілу когорту Героїв Соціалістичної праці. Серед них - командири колгоспного виробництва Іван Васильович Кулик та Василь Федорович Бледюк, бригадири будівельників Люба Стефанівна Сіверська і Степан Іванович Андрощук, лісоруб Анатолій Павлович Пасічник, голова райвиконкому Олексій Іванович Степанюк, майстер заводу Григорій Васильович Демидюк. Вже на теренах незалежної України, Героєм України став Василь Андрійович Петринюк - директор ПрАТ «Зернопродукт», заслужений працівник сільського господарства.
       Депутатами Союзу радянських соціалістичних республік були: Зінаїда Петрівна Возна та Василь Корнійович Шуляк. Вони доклали багато зусиль для виконання на Теофіпольщині Програми газифікації і у 2004 році район був повністю газифікований.
       Також наша Теофіпольщина є батьківщиною 3-ох Героїв Радянського Союзу: Артем Михайлович Сорока зі Святця – учасник боїв з білофінами, комбат Петро Ксенофонтович Баюк, поліг біля Чорнобиля під час визволення від фашистів Києва, родом з Гальчинець; учасник героїчного десанту Ольшанського у Миколаєві –Юхим Онуфрійович Пархомчук з Червоної Дубини.
       Теофіпольський район – батьківщина поетів Леоніда Левицького. Івана Рибицького. Дмитра Молякевича. Леоніда Куцого. Тут народився народний артист України Микола Гнатюк, який оспівував наш чудовий куточок Поділля.
       Як і всі щирі українці, сьогодні теофіпольці занепокоєні ситуацією на сході нашої держави. Понад 200 наших земляків захищають суверенітет та незалежність країни. На жаль, семеро жителів нашого краю повернулися на рідну землю у домовинах.
       Отже неповторною животворною красою, багатогранною історією і нелегкою долею Теофіпольщина хвилює усіх хто тут народився і виріс, хто прийшов сюди і оселився, щоб прикрашати і збагачувати її своєю щоденною напруженою працею, своєю християнською праведністю, своєю нескореною волею до свободи і незалежності.