Велика Перемога - свято непідвладне часу.

 З нагоди цього найсвітлішого і найвеличнішого свята – Дня Великої Перемоги відбувся мітинг – реквієм у районному центрі. На захід прийшли люди, в серцях яких це світле свято підносить хвилю синівських почуттів, спонукає ще раз звернутися до тих вікопомних днів, кожен з яких вирішував долю всієї цивілізації. Це – представники районної влади, зокрема голова районної ради Андрій Петринюк, його заступник – Роман Непотас, представники трудових колективів, ветерани праці, громадські активісти, воїни-афганці, учасники АТО, учні. Прикро, але не було цьогоріч у святковій колоні фронтовиків, солдатів Великої Перемоги. Такий закон життя – відходять у вічність славні воїни-переможці, а живим уже не дозволяє здоровя.

У районному парку, біля братської могили перед учасниками мітингу виступив голова районної ради Андрій Петринюк, керівник апарату РДА Олена Ковцун, селищний голова Валентина Губіна, голова районної ветеранської організації Андрій Рудюк, учениця Іллона Бондар.

Щиро вітаючи ветеранів та усіх жителів нашого Теофіпольського краю, Андрій Васильович акцентував увагу, що нікому і ніколи не відтворити вичерпну, точну та об’єктивну картину того велетенського протистояння. Небаченими були його масштаби, заплутаними і суперечливими – політичні підтексти, трагічно-неосяжними – втрати, страждання і муки.

Торжество справедливості в тому, що історія назвала головним творцем перемоги народ, який  прийняв на себе найстрашніший удар і, не зламавшись під неймовірною ношею, відстояв перед силами агресії, найдорожче – свою землю. І прийшли у Європу радянські воїни не завойовниками й озлобленими месниками, а визволителями.

Підкреслив також, що ми в неоплатному боргу перед ними усіма, живими і полеглими. Перед мільйонами тих, хто стояв до останнього на передовій і за лінією фронту, кому випали  миттєвості подвигу і тяжкі ратні дні та ночі. В боргу перед тими, для кого шлях на війні завершився під скромними обелісками або у братських могилах, і кому судилося повернутися з неї живим.

 В боргу перед трудівниками тилу, перед святою самопожертвою солдатських вдів, які все життя несли, разом з похоронками, свій важкий хрест, не щадили себе у праці, ставили на ноги і самотужки виводили в люди дітей.

 

В боргу перед дітьми війни, у яких вона відібрала найкращу пору життя.

Саме це покоління людей не тільки перемогли фашизм, а й підняли з руїн розорену країну, заново її відбудували, відродили землю.

На жаль, 73-у річницю Перемоги зустрічають лише 13 колишніх фронтовиків. Від усіх нас, я висловлюю вам щиру вдячність, дорогі ветерани. Своїм життєвим прикладом ви сприяєте формуванню у молоді споконвічних рис щирих українців – милосердя, доброти, дружби, любові до рідної землі.

«Шановні земляки, не можу не сказати, що сьогоднішннє свято має відбиток гіркого суму. Адже на Сході нашої країни палає нова війна, розвязана новітніми фашистами.  Захищають суверенітет та цілісність нашої держави і наші земляки. На жаль, маємо і непоправні втрати.  Надзвичайно висока ціна миру – життя та здоров’я молодих хлопців! Щиро бажаю аби якнайшвидше настав довгоочікуваний мир,  запанував спокій у всіх родинах.

Шановні ветерани, дорогі земляки! Ще раз щиро вітаю усіх з Днем Перемоги. Велика всенародна дяка вам за мужність, за ратний подвиг. Живіть довго! Хай доля дарує вам щасливі літа погожої осені і завжди буде до вас милосердною.»

Гарний святковий концерт на районному стадіоні мали можливість подивитися всі бажаючі. Його окрасою,як зазвичай, був народний аматорський хор ветеранів війни, праці та військової служби.

 

Світла пам’ять полеглим, вічна слава живим!

Слава визволителям!

Слава Україні!